25 травня щороку відзначається Всесвітній день щитовидної залози.
25 травня щороку відзначається Всесвітній день щитовидної залози.
Щитоподібна залоза - найважливіший елемент ендокринної системи, що виробляє гормони, які діють на всі клітини тіла, і впливають на такі процеси:
-
інтенсивність обміну речовин;
-
адаптація до температури довкілля;
-
робота серця;
-
ріст і формування скелету та м’язів;
-
ініціюють розпад жирів та вуглеводів;
-
визначають інтелектуальний розвиток дітей та емоційну стабільність дорослих.
Причини захворювання щитоподібної залози різноманітні, це і спадковий фактор, неправильне харчування, шкідливі звички, дефіцит або надлишок йоду. Йод — це мікроелемент, потрібний організму для створення гормонів щитоподібної залози, яка регулює наш метаболізм.
Йод необхідний людині протягом усього життя. Нестача йоду в організмі призводить до затримки росту у дітей, порушення інтелектуальної активності, розвитку та обміну речовин.
Україна входить до переліку країн із недостатнім споживанням йоду.
Скільки потрібно йоду людині?
Залежно від віку добова потреба в йоді складає від 90 до 300 мкг (1 мкг = 1 мільйонна частина грама, 10–6 г).
Для жінок така норма становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг.
Для дітей: 0–6 років — 90 мкг. 6–12 років — 120 мкг.
Більшість мешканців України щодня споживає лише 40–80 мкг йоду на добу!
У зоні найбільшого ризику — Західні та Чернігівська області, де споживання йоду найменше. У південних та східних областях нашої країни дефіцит йоду виражений не так сильно.
Експерти ВООЗ вважають безпечною дозу йоду 1 000 мкг (1 мг) на добу.
Наслідки нестачі йоду в організмі:
-
відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;
-
збільшення щитоподібної залози (зоб);
-
затримка росту та інтелектуального розвитку у дітей;
-
зниження розумової активності у дорослих;
-
порушення обмінних процесів;
-
загроза переривання вагітності (навіть незначний дефіцит йоду у жінок під час вагітності спричиняє освітні та когнітивні порушення у дітей в майбутньому);
-
рак щитовидної залози;
-
погіршення пам’яті, слуху;
-
підвищення холестерину;
-
сухість шкіри, втрата її еластичності;
-
різке зниження чи підвищення маси тіла;
-
набряки;
-
випадіння волосся тощо.
Що робити, аби уникнути захворювань щитоподібної залози?
Найпростішою профілактикою є споживання йодованої солі, насиченої цим мікроелементом. Отож для приготування щоденних страв замініть звичайну сіль на йодовану. А також до щоденного раціону слід включити такі продукти:
-
морепродукти (мідії, кальмари, креветки, ікру);
-
білу рибу (минтай, хек, тріску та ін.);
-
морську капусту (ламінарію);
-
овочі (картоплю, редиску, часник, буряк, томати, баклажани, спаржу, зелену цибулю, щавель, шпинат);
-
фрукти (банани, апельсини, лимони, дині, ананаси,хурму)
-
яйця;
-
молоко;
-
яловичину;
-
волоські горіхи.
На сьогоднішній день переважну більшість захворювань щитовидної залози можна вилікувати, а в частині випадків і передбачити, тому зверніться до ендокринолога для профілактичного огляду. Своєчасне лікування і профілактика – запорука здоров’я !
