Чернелицький замок

Чернелицький замок – це один зі 100 чудесних замків, фортець та палаців України. Нині він являє собою руїни замку ХVІІ ст., розташовані в смт Чернелиця Івано-Франківської області. Чернелицький замок був збудований в 1659 р. брацлавським воєводою, новим власником м. Чернелиця, володарем Клевані та Жукова, польським магнатом русинського (українського) походження Михайлом Юрієм (Міхал Єжи) Чарторийським.

Герб “Погоня” князів Чарторийських Під час польсько-турецької війни (1672-1676) замок двічі зазнавав руйнувань: в 1672 та 1676 рр. Але невдовзі він був відбудований та разом з Раковецьким замком отримав важливе стратегічне значення під час наступної польсько-турецької війни (1683-1699). На той момент Чернелицький замок був найсхіднішою  фортецею Речі Посполитої на правому березі Дністра. За часів польського короля Яна ІІІ Собеського тут зберігалися провіант та фураж. Ян ІІІ Собеський також кілька разів зупинявся тут перед своїми походами.

Напередодні 1696 р. Чернелиці та його оборонна споруда, яка зазнала значних руйнувань під час останньої війни, перестає бути власністю Чарторийських та переходить до волинського воєводи Михайла (Міхала) Потоцького, пізніше до його сина Петра (Пйотра).  В 1774 р. частину Чернелицького маєтку Потоцькі продають М.Гатенбергу Садогурському. Деякы дослыдники, зокрема О.Чоловський, доводять що крім магнатів Потоцьких цим же замком співволоділи у різний час Галерські, Стадницькі (Станецькі) та Ценські. Останнім власником споруди був полковник польського війська Маурицій Юзей Ценський. Після його ж смерті його сімя переїхала до маєтку у с. Вікно. При цьому вони забрали з собою бібліотеку, архів та унікальну картинну галерею ( твори, Рубенса. Рафаеля, Кранаха та ін.). Замок же віддали в оренду євреям, де він почав занепадати. Протягом ХІХ ст. аж до 1939 р. власники (дідичі) Чернелиці неодноразово мінялись: Текля Раціборська, Наполеон Раціоборський, Кароль Краснопольський, Тереза Петрович та ін. Однак позитивно це на долі колись могутньої твердині ніяк не позначилось. В 1939 р. сюди прийшла більшовицька влада, а наступного року Чернелиці позбавили статусу міста. За радянських часів біля замку розташовувалась лікарня, деякі будівлі якої були в притик до замкових стін. Але за незалежної України лікарня переїхала, а замок залишився на самоті руйнуватися. Лише худоба тепер господарює на руїнах замку. Колись Чернелицький замок мав гострі висунуті кути, чотирикутну двоповерхову вежу над в’їзною брамою та стіни заввишки 6 м, завтовшки 2,5 м. До наших часів в гарному стані дійшла вказана вежа та фрагменти замкового муру. Зовні фасад башти оздоблений вирізьбленим у камені гербом «Pogon» («Погоня»). З внутрішньої сторони на вежі видно герб «Pilawa» (Пилява») з латинськими літерами Е.S.Х.С.W.В., що розшифровується як: Єфросинія Станіславіцька, княгиня Чарторийська, воєводина Брацлавська. Окрім замку смт Чернелиці багате на ще одну пам’ятку національного значення – домініканський костел Святого  Антонія часів ренесансу. Розташований храм за 100 метрів від Чернелицького замку. Він також був збудований Михайлом Юрієм Чарторийським в 1661 р. Тому костел є ровесником відомої нам твердині. Більш за все, римо-католицький храм ордену домініканців  входив оборонного комплексу міста та ,ймовірно, сполучався із замком підземними ходами.  За своє існування храм пережив багато. Однак він витримав всі епохи, в тому ж числі і радянські атеїстичні часи. Однак часи незалежної України його доконали. Пожежа 2005 р. знищила весь його дах, покритий гонтом. І костел ще більше почав руйнуватись. Однак і зараз є велика надія, що його та  замок врятують.   Для туристів та подорожуючих Чернелицький замок та домініканський костел є цікавими для кожного туриста. Вони дихають «старовиною» і в них є ще на що подивитися. З реставраційними заходами привабливість цих споруд різко збільшилась. Однак, маємо те, що маємо. Дорога до Чернелиці. Автобусне та автомобільне сполучення з Городенкою, Івано-Франківськом.