Історія

                                     Історія селища Чернелиця

Чернелиця – одне з містечок Покуття, лежить в Дністровському каньйоні.  Слід сказати, що назва села спочатку звучала як Черлениця. Найпевніше, що вона утворилась від приксметника «черлений» - червоний. З часом назва видозмінилась, а людська фантазія придумала легенду про «чорнолицю» княгиню Єфросинію Чарторийську.Стрімкі схили довкола Дністра завдяки вмісту глини мають червоне забарвлення.  Статус селища міського типу надано в 1940 р. Неподалік сучасної Чернелиці в часи Русі існувало давнє поселення. Воно мало трикутну форму, майже з усіх боків підступали круті схили до Дністра. З одного боку існувала ціла система укріплень з ровів та валів. З цього ж боку була в’їздова брама до селища. Під час вивчення території поселення в 60-х рр. ХХ ст. було виявлено скарб срібних предметів. Очевидно городище зазнало набігу монголів і було зруйноване. Вцілілі мешканці переселилися на більш вигідне місце і заклали Нову або Велику Чернелицю. Частина людей також повернулася на старе місце.

  Вже з 1400-х рр. в історичних хроніках відомі села Черлениця Велика та Черлениця Гнила. З часом Гнила Чернелиця занепала і зникла взагалі.Чернелиця розвивалася швидкими темпами, що дозволило їй в середині наступного століття стати містечком. В цей час власниками поселення були представники магнатської родини Бучацьких, в руках яких було багато сіл і містечок на Покутті і Прикарпатті.За одного з наступних дідичів Чернелиці - воєводи Михайла Чарторийського в містечку було споруджено добре укріплений замок. На наступні декілька століть він стає твердиною, яка захищала східні кордони Речі Посполитої. Декілька разів замок зазнавав нападів татар і часткових руйнувань, але щоразу відновлювався. Наприкінці ХІХ ст. на відміну від інших містечок Покуття Чернелиця зберегла свій український характер. З майже 3000 всього населення, близько 2000 було русинів. Представники єврейського народу складали меншість, їх не було навіть 300. Хоча іудеї й мали свою невелику синагогу. Руїни її досі є в селищі. На замковому подвір’ї збереглося декілька мацев з цвинтарі, хто їх приніс сюди і коли невідомо. Станом на 1938 р. Чернелиця була чималим містечком з населенням в 4000 жителів (для порівняння зараз нема й 2000). Найбільші людські втрати селище зазнало від розстрілів єврейського населення та репресій з боку радянської влади.До 1956 р. Чернелиця була центром однойменного району. Оскільки Чернелиця  досить давнє містечко, тому тут збереглися цікаві архітектурні пам’ятки. В першу чергу це, звичайно, Чернелицький замок. Хоча від нього залишилися одні руїни, але вони дають добре уявлення, яка це була могутня твердиня в минулому. Найкраще збереглася квадратна вежа, яка виконувала роль в’їздної брами. Фасади брами прикрашені гербами Погоня та Пилава.

Неподалік від замку розташований римо-католицький храм  Святого Антонія 1661 р. Це – один з найдавніших костелів Прикарпаття, зараз пам’ятка перебуває в стані руїни. Замок і костел будувалися водночас, тому в архітектурних образах обох будівель прослідковуються спільні риси.На римо-католицькому цвинтарі містечка збереглися руїни родинної усипальниці Рациборських.

Греко-католицький храм значно молодший від костела. Його побудова датується 1817 р.

  В Чернелиці одна з найвідоміших родин – Нестайків. Юліан Нестайко, дядько українського дитячого письменника Всеволода Нестайка та громадського діяча Романа Барановського, воював в лавах УГА. Після переходу Збруча воював з більшовиками на Україні, помер у вінницькій Бершаді від тифу. Денис Нестайко, дід Всеволода Нестайка, хоча й народився на Коломийщині, але в Чернелиці довгий час працював парохом місцевого храму.                            Ще один видатний уродженець Чернелиці, який став священником – Роман Добрянський. До війни працював парохом в Добрівлянах та Заліщиках, брав активну участь в громадському житті Тернопілля. З 1948 р. отець Роман постійно проживав в Канаді.


 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь