Не паліть суху траву!
Можна багато аргументів наводити проти безглуздого, незаконного і варварського звичаю палити навесні суху торішню траву, стерню, очерети на берегах водойм. І жодного – «за». Однак, не зважаючи на безліч статей у ЗМІ, постів у соцмережах, профілактичну та інформаційну роботу лісівників, пожежників, екологів, врешті, штрафи, щороку ми бачимо палаючі ниви, пасовиська, лісосмуги, узбіччя автотрас...
Шкідлива звичка спалювати сухі залишки рослинності залишилась нам від радянської доби. Чи то вважали, що попіл від спаленого збагачує грунт, чи то для забави, чи від безділля пастухи таку «розвагу» влаштовувати. Але ж ми живемо у 21-му сторіччі! Працюємо не лише з новітніми технологіями, а й щодня пожинаємо негативні плоди недбалого споживацького ставлення людини до природи. Врешті, хоч цей фактор має нас навчити дбайливо ставитися до матінки-Землі. Тож поміркуймо про наслідки спалювання торішньої трави.
- Гинуть тварини. У сухій траві сплять перші березневі малюки-зайчата. Адже відомо, що мама-зайчиха, народивши їх, залишає у кублі з трави та вовни. Але від вбивчої сили червоного півня, пущеного рукою невігласа, гинуть не лише малюки, часто не у змозі вирватись з вогняного кільця дорослі зайці, птахи, дрібні гризуни, їжачки. У палаючих очеретах уже не з’являться на світ із качиних кладок пташенята. А ящірки, жаби, різноманітні черв’яки, комахи, личинки – хіба вони не мають права жити у цьому світі, виконуючи свою корисну роль у природі?
- Гинуть рослини. Горить не лише те, що відмерло восени. Знищується насіння однорічних та дворічних трав. Вогонь частково або повністю знищує кореневу систему та гілля багаторічних рослин. Серед знищених видів – багато рідкісних рослин або лікарських трав, рослин-медоносів, чагарників, кущів, які є поживою для звірів та птахів. На згарищі значно збіднюється видовий склад місцевої флори.
- Збіднюється склад грунту. Рука палія нищить родючий чорнозем, випалюючи найцінніший гумус, внаслідок чого погіршується якість грунту і знижується родючість. На утворення 1 см родючого шару необхідно близько 100 років. Знищуються корисні мікроорганізми, що населяють грунт, які не скоро відновляться у випаленій землі.
- Забруднення атмосфери і небезпека для здоров’я людини. При згоранні утворюються сполуки з канцерогенними властивостями, у повітря виділяється багато небезпечних для здоров’я людини речовин. Основною складовою диму є хімічно активна й небезпечна для людини сполука – чадний газ. Він дуже легко зв'язує гемоглобін крові, блокує доставку кисню до тканин, внаслідок чого виникає задуха та киснева недостатність, в першу чергу, головного мозку. Часто до вогню потрапляє пластик, що при згоранні виділяє не менше 75 високотоксичних речовин, в тому числі і діоксини.
- Загроза виникнення лісових пожеж. Вогонь спалює суху траву і полезахисні смуги. По них вогонь без перепон прямує до лісових масивів, іноді й мінералізовані смуги не можуть йому перешкодити. Палаючі головешки перелітають на відстань 20-50 метрів, створюючи нові осередки лісової пожежі. Лише один відсоток пожеж у природному середовищі виникає внаслідок прямих ударів блискавки, виверження вулканів, самозаймистість торфу, вугілля. Решта - наслідок людської необережності та недбалості.
Бережіть ліс, бережіть природу!
Відтепер власник, користувач чи орендар земельної ділянки зобов’язаний виконувати встановлені законодавством вимоги пожежної безпеки.
17 березня 2021 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій».
Забезпечення пожежної безпеки покладається на:
- власника земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна;
- наймачів (орендарів) земельної ділянки та іншого об’єкта нерухомого майна, якщо це обумовлено договором оренди;
- керівника (керівників) суб’єкта господарювання.
Встановлено обов’язок землекористувачів:
- не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків із порушенням встановленого порядку;
- обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.
Звертаємо увагу, що за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна (від 3060 до 21420 грн) та кримінальна (до 5 років) відповідальність.
