35 роковини чорнобильської катастрофи

Дата: 26.04.2021 10:23
Кількість переглядів: 2163

Можливо, я колись прощу,
Але забути це не вдасться;
Біда забрала в мене щастя
Радіти теплому дощу.
Можливо, я колись втомлюсь,
Але забути – не забуду:
Бездомний пес по місту блудить,
І я , як всі, його боюсь.
І двір наш зовсім опустів.
Дітей із Києва вивозять.
У матерів – болючі сльози,
І їм не треба втішних слів.
Можливо, я колись навчусь
Міняти гнів на тиху милість.
А нині прошу: ваша гнилість,
Зійдіть з дороги, бо зірвусь!
Не можу більше біль таїть,
Не тішусь ранньою весною.
Мій світ, як хмара над Десною:
Як зупинилась, так стоїть.
Посеред мирних, добрих днів
Така печаль! Така пекучість!
Не «жить», не «буть», а «брати участь» –
Хтось зручно вигадать зумів.
І замість правди напівправда,
Вриває ниточку добра.
І воду п’ємо із Дніпра,
Яку ніхто вже пить не радить.
І бджоли з вуликів летять
На цвіт чорнобильського саду.

 

26 квітня - є днем пам'яті про найбільшу техногенну катастрофу у всьому світі, символом якої є Чорнобильська атомна електростанція. Рівно З5 років тому нічну тишу сколихнули 2 вибухи, які розділили наше життя на «до» і «після»... Ця аварія трапилася при плановому відключенні реактора, що тривало всього 20 секунд, а її результатом стало згубне радіоактивне зараження в радіусі 30 кілометрів. Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 чоловік, забруднено близько 155 000 кв. км території.

Чорнобильська аварія стала не тільки величезною трагедією і найбільшою екологічною катастрофою 20 століття, але й уроком всьому людству, показавши, що ядерна енергія, що вийшла з-під контролю, не визнає кордонів. На жаль, її відголоски будуть лунати ще довго і  позначаться не на одному поколінні людей.

Важким випробуванням на міць і мужність став Чорнобиль для наших земляків – пожежників, водіїв, кухарів, будівельників, фахівців різних спеціальностей, які з честю та совістю виконали свій обов’язок.  Добровольці з сіл нашої громади тієї квітучої весни теж пішли назустріч невідомості, хворобам та смерті. Тому болем відгукується Чорнобиль і в кожному з нас.

Нині в Андрушківської територіальної громаді проживає 10 учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

 

Ви чули, як плаче спустошена Прип’ять,
За скоєний гріх розіп’ята живцем,
Прип’ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?

Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
І лине Чорнобильський дзвін.

 

З глибокою пошаною схиляємо голови перед Вами, шановні учасники-ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС, за подвиг, під час якого Ви віддали своє здоров’я, ставши на шляху сліпої ядерної стихії і захистили тим самим усе людство від поширення смертельної небезпеки. 

 

Селищний голова Іван Скрип’юк

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь