Що варто знати про ехінококоз
За даними ВООЗ більше 4 мільярдів людей з наявних 7,73 мільярда на Землі страждають від паразитів. Така масова зараженість пояснюється тим, що проблема є недооціненою і поряд з цим діагностика є недостатньою. Внаслідок паразитування організм втрачає здатність до повноцінного функціонування, знижується опірність імунної системи інфекційним захворюванням. Серед всього різноманіття гельмінтів, окремо виділяють біогельмінтів, представниками цієї групи є ехінококи, що спричиняють захворювання ехінококоз.
Отже, ехінококоз – це небезпечне паразитарне захворювання, тяжка хронічна хвороба людини, яка викликається паразитуванням в організмі людини личинки гельмінта ехінокока. Характеризується хронічним перебігом та розвитком специфічних кіст в печінці, легенях, головному мозку та інших внутрішніх органах. Ехінококозом може захворіти будь-яка людина. Ця недуга має великий ризик розвитку ускладнень та інвалідизації. Імунітету проти цієї хвороби немає, як і немає специфічних видів профілактики.
При ехінококозі людини головним джерелом зараження є собаки, які з випорожненнями виділяють у зовнішнє середовище яйця ехінококу. Собаки ж уражаються ехінококозом при поїданні м’ясних відходів сільськогосподарських тварин, особливо якщо ці відходи не проварюються. Можливе зараження собак також при згодовуванні їм вторинних субпродуктів тварин забитих на полювані – уражених органів або трупів диких травоїдних тварин.
Зараження ехінококозом може відбутись через брудні руки, наприклад, після того як погладили чи погрались з собакою, на шерсті якого є яйця гельмінта, і ви може занести їх у свій організм при недотриманні правил гігієни. Зараження людини також відбувається при вживанні в їжу забруднених яйцями ехінококу немитих овочів, зелені, ягід, фруктів, води, або вживання зараженого м’яса. Зараженню паразитом також сприяє реалізація на стихійних ринках м’яса та м’ясопродуктів, де не проводиться ветеринарно-санітарної експертиза (лабораторний контроль) . Ці продукти неможливо перевірити чи проконтролювати їх безпечність. Людина може заразитися і від диких тварин (лосів, оленів, косуль) під час полювання та при споживанні лісових ягід, джерельної води тощо, забруднених яйцями ехінокока.
Захворюванні спочатку має загальні симптоми, а саме:
- слабкість і підвищена стомлюваність
- зниження працездатності
- періодичні болі голови
- висипання на шкірі у вигляді дрібноточкових червоних плям
- підвищення температури тіла, які мають тимчасовий характер
На пізніших термінах захворювання симптоми залежать від місця розташування кіст, їх кількості і розміру. При розташуванні в печінці з'являються болі різної інтенсивності в правому підребер'ї, відчуття тяжкості, тиску, слабкість, нездужання, швидка стомлюваність, зниження активності, іноді алергічні реакції, жовтяниця. Відзначається збільшення печінки.
При розташуванні кісти в легені виникають болі в грудній клітці, кашель, задишка.
При ураженні ехінококом головного мозку є біль голови, запаморочення, блюваняя. Можливі паралічі, парези, психічні розлади, судомні напади.
Іноді ехінококоз супроводжується утворенням кіст в інших органах (селезінці, нирках, легенях, м'язах), тоді переважають симптоми, що імітують процес розвитку пухлини.
Важливими загальними симптомами ехінококозу є періодичний розвиток алергічної реакції. Для ехінококозу є характерна еозинофілія, що досягає 10-25% при проведенні розгорнутого лабораторного дослідження крові,
При невчасному виявленні та відсутності лікування можливий розвиток небезпечних ускладненнь, що супроводжується нагноєнням кісти або її розривом із засіванням черевної, плевральної чи іншої порожнини.
З метою попередження зараження людини ехінококами слід виконувати наступні важливі правила в профілактиці ехінококозу:
- дотримуватись правил особистої гігієни: ретельно мити руки після ігор із собакою чи догляду за нею, після контакту з іншими тваринами, не допускати їх до їжі та посуду людини;
- сирі овочі та ягоди, куплені на ринку, зібрані в лісі чи на власному городі, слід обов’язково мити, а перед споживанням ошпарювати окропом;
- дотримуватись певних правил поводження з собаками: не давати їм м′ясо чи органи тварин, які не перевірені ветеринарною службою для запобігання подальшого розповсюдження ехінококозу;
- обов’язково регулярно проводити дегельмінтизацію домашніх собак;
- дотримання ветеринарно-санітарних правил на території забійних пунктів, м’ясокомбінатів, агропродовольчих ринків та проведення ветеринарно-санітарної експертизи туш забитих тварин;
- при виявленні в печінці, легенях або м’ясі забитих домашніх тварин (вівці, свині, корови, кози) кіст та інших пухлиноподібних утворень знищувати ці органи.
Виконуючи заходи профілактики ехінококозу, можна вберегтися від зараження цим небезпечним хронічним довготривалим захворюванням.
Пам’ятайте, уникнути ехінококозу значно легше, ніж діагностувати та лікувати!
Бережіть себе та своїх близьких! Будьте здорові!
