Вітрянка (вітряна віспа). Що це за хвороба?
Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, що переважно уражає дітей. Характеризується папульозно-везикулярним висипом на шкірі та слизових оболонках, а також помірною інтоксикацією організму.
Вітряна віспа є найбільш поширеним інфекційним захворюванням у дитячому віці. За оцінками, до 95 % населення інфіковані. Протягом 2022 року випадки вітряної реєструвалися на території Чернелицької громади.
Збудником є вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (Varicella-zoster virus, VZV), тому, як і всі інші віруси герпесу, після хвороби зберігається в організмі все життя, викликаючи в дорослому віці оперізувальний герпес (оперізуючий лишай). Після захворювання формується пожиттєвий імунітет, повторні випадки вітрянки вкрай рідкісні та потребують додаткової уваги з боку медиків.
Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу. Ще одним джерелом інфекції може бути хворий на оперізувальний герпес.
Сприйнятливість населення до вітряної віспи досить висока і становить 90-95%.
Вірус передається повітряно-краплинним шляхом і з потоком повітря на відстань кількох десятків метрів — звідси й назва вітряна віспа. Також, заразним є вміст пухирців при віспі. Хвора людина стає заразною за 1–2 дні до появи характерного висипу і перестає заражати тільки тоді, коли всі пухирці (везикули) висохнуть і струпи повідпадають, що триває близько тижня.
Інкубаційний період, тобто час, що минув із моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших симптомів захворювання, становить від 11 до 21 дня, найчастіше 14-16 днів (у людей із ослабленим імунітетом він може бути подовжений до 35 днів).
Не виключена можливість передачі вірусу через плаценту від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко.
Частіше хворіють діти 2-4 років в дитячих колективах, проте, хвороба може поширюватися і на дорослих. Дошкільнята становлять близько 80% тих, хто захворів.
Захворювання починається з лихоманки, болю голови, нездужання, втрати апетиту, субфебрильної температури. На такому тлі або й без будь-яких передвісників на шкірі з'являється висип. Не одночасно, а декількома "поштовхами" почергово утворюються плями, папули, за якими слідують везикули, які висихають у пустули. Трансформація висипу зазвичай триває до 7 днів. Повністю сформовані висипання мають поліморфний характер, тобто, наявні усі етапи еволюції висипання (картина зоряного неба). Висипання з'являються на голові (також на волосяній частині голови) та тулубі, потім на плечах, наприкінці на нижніх кінцівках. Інтенсивність різна — від декількох до кількох сотень елементів. Це супроводжується сильним свербінням шкіри. Розчухування може стати причиною суперінфекції елементів висипу й утворення рубців. У 10–20 % випадків також з’являється висип на слизовій оболонці ротової порожнини, носоглотки, гортані, статевих органів, а також на кон’юнктивах і рогівці (дрібні виразки).
У дорослих перші висипи можуть вражати будь-яку ділянку шкіри. На обличчі пухирці з’являються трохи пізніше. Загальний стан пацієнта задовільний, може підвищуватись температура. В дорослих людей хвороба інколи протікає у важкій формі, яка характеризується такими ознаками: велика кількість пухирців блювання, висока температура, галюцинації. Окрім цього, пацієнти скаржаться на появу кашлю та утруднене дихання.
Незважаючи на можливий легкий перебіг хвороби, збудник вітряної віспи дуже негативно впливає на дитину, яка розвивається в утробі. В першому триместрі вагітності прогнозують такі наслідки: викидень, самовільний аборт, розвиток вад ЦНС, катаракта, ретиніт. В порівнянні з краснухою, вірогідність розвитку вад складає лише 1%. Поява висипання у вагітної жінки протягом 5 днів до пологів або протягом 48 год після пологів — вітряна віспа з дуже тяжким перебігом у новонародженого (відсутність захисних антитіл від матері), пневмонія та гепатит, викликані VZV; смертність без противірусної терапії до 30 %.
У дітей ускладнення виникають дуже рідко, як правило, хвороба проходить безслідно. Проте, інколи можливі такі реакції з боку різних органів та систем:
- запалення верхніх дихальних шляхів – ларинготрахеобронхіт, пневмонія;
- ураження нервової системи – енцефаліт, менінгоенцефаліт, мієліт, параліч лицьового нерва;
- бактеріальні ускладнення – бульозна стрептодермія, флегмона, абсцес, лімфаденіт, стоматит, кератит, сепсис;
- розлади внутрішніх органів.
Ускладнення виникають через особливості організму хворої людини, або при несвоєчасному зверненні до лікаря.
Вірус вітряної віспи не володіє високою стійкістю до навколишнього середовища. Знезаразити від нього приміщення можна за допомогою ультрафіолету або високої температури. Хворого слід негайно ізолювати, в дитячих установах при виявленні одиничного випадку захворювання необхідний карантин.
В якості ефективної профілактики захворювання використовується вакцинація. Експерти по контролю і профілактиці захворювань (CDC) в США стверджують, що вакцина забезпечує повний захист від вірусу вітряної віспи 98% людей, які отримали обидві рекомендовані дози.
Відповідно до розділу ІІІ «Рекомендовані щеплення» наказу МОЗ України від 16.09.2011 №595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» (із змінами та доповненнями) з метою профілактики вітряної віспи насамперед вакцинують такі групи:
- здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;
- діти під час вступу до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу;
- працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.
При появі будь-яких ознак, зазначених вище, не займайтеся самолікуванням – звертайтеся до лікаря. Бережіть себе та будьте здорові!
Підготувала
Лікар-епідеміолог
Снятинського відділу
Коломийського РВ
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Олександра Томашовська
