Борщівник

Дата: 08.05.2023 10:11
Кількість переглядів: 79

Фото без опису

БОРЩІВНИК СОСНОВСЬКОГО.

ЗЕЛЕНИЙ АГРЕСОР НАСТУПАЄ.

Кінець першої – початок другої декад квітня характеризувалися контрастною за температурним режимом погодою та великою кількість опадів, місцями з градом та грозами. Похолодання змінювалось потеплінням і навпаки. Не характерним для початку квітня було короткочасне утворення снігового покриву різної висоти. Для проведення весняно-польових робіт, особливо для сівби ярих культур погодні умови були несприятливими через часті рясні опади. Однак на ріст і розвиток  борщівника Сосновського такі погодні умови немали значного впливу.На території району борщівник на другу декаду травня перебуває у фазі розетки.Зовнішні листки довжиною 10-18 см.

Борщівник Сосновського - чужа для України рослина,що походить із Кавказу. Завезли його в  Україну  після Другої світової війни як  одну із силосних культур,що давала таку кількість зеленої маси з гектара,як жодна  з інших традиційних кормових культур. Також  борщівник Сосновського є чудовим  медоносом. Однак виявилося,що він має токсичний сік який спричиняє важкі опіки. Тваринам можна було його згодовувати лише як силос, та й то після того, як отрута розкладалася. Та все одно молоко від нього ставало гіркуватим. Тож від його використання відмовилися.

               Борщівник перестали культивувати вже понад 30 років тому. Але було вже занадто пізно. Виявилось, що борщівник легко дичавіє та проникає в природні екосистеми. За даних обставин і через загальну байдужість у суспільстві борщівник Сосновського з полів, де його раніше культивували, мігрує Україною, чудово почувається й без особливого догляду. На сьогодні його отруйні зарості стали звичним явищем на території  Калуського району.

Щорічно помітно зростають площі під борщівником Сосновського на землях різних категорій, спостерігається витіснення ним місцевих видів трав'янистих і деревних порід рослин. Захоплюючи нові площі він пригнічує іншу рослинність. З огляду на це потрібно здійснювати заходи щодо обмеження поширення та сприяти його цілковитому  знищенню.

               Світовий досвід демонструє, що боротися з борщівником доволі складно. Основними характеристиками, які зумовлюють високу інвазійність  борщівника Сосновського є:

-  насіння проростає ранньою весною до появи іншої рослинності;

- відносно низька смертність молодих рослин;

- швидкий ріст,здатність рости скупчено та витісняти інші рослини.

Рослина може переносити цвітіння за  несприятливих для цього умов (до того часу доки не створяться сприятливі умови). Цвіте рано, що дозоляє насінню повністю дозріти. Розповсюдженню борщівника також сприяє здатність до самозапилення, велика плодовитість, дозрівати навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано, швидко розноситися вітром та водою.

              Застосовуючи гербіциди, потрібно стежити щоб препарат потрапляв не лише на листову поверхню, а й стікав по черешках в розетку листків. За вегетаційний період потрібно провести мінімум дві обробки . При цьому слід суворо дотримуватись регламентів застосування гербіцидів.

Комплекс заходів для знищення борщівника Сосновського

- Біологічні особливості культури

 1. Рослина монокарпічна  (цвіте 1 раз за життя), тому основний принцип його контролю – знищення насіння.

      2.  Наявність на насінні виростів, або „крил”, які значно підвищують їх летючість і сприяють активному поширенню.

      3. Різнорідність насіння, яке проростає неодночасно навесні. Першого року зазвичай проростає від 20-70%; другого –30-60% від непророслого першого року. Деяке насіння борщівника може прорости тільки через  5-6 років або навіть через 12-15 років!                                                                                                                                                           

      4. Насіння борщівника має ефіроолійні канали: як правило, два на внутрішній та чотири на зовнішній частині плоду.  У них є біологічно активні речовини, які мають  виражений алелопатичний  (частіше інгібуючий, або гальмівний) вплив на проростання насіння інших видів рослин, тобто проявляється сильний алелопатичний ефект в природних фітоценозах і агроценозах.

     5.   Варто знищити насіння борщівника (плоди або зав’язі) - і рослини більше не дають життєздатних діаспор (одиниць розмноження).  Вони не утворюють кореневих паростків, не відростають з кореня.

     6.    Плоди борщівника при дозріванні сухі, не соковиті. Оскільки в оболонках плодів є ефіроолійні канали, заповнені секретом у вигляді суміші олії і смол, тому їх  зручно спалювати.

      7.   Легко розмножується насінням, яке має природні летючки для його поширення. Це значно ускладнює боротьбу.

Особливості застосування заходів  (контролювання) знищення

   Біологічні:

-  дотримання науково обґрунтованого чергування культур в просторі і часі, ефективне землекористування.

-        випасання тварин (поки листки у борщівника молоді і не нагромадили отруйних речовин).

 -    використання геополотна,  яке вкладають на поверхню, зайняту скошеним борщівником, його засипають ґрунтом і засівають травосумішками, адаптованими для даного регіону. В результаті отримують стійкий газон і повне знищення борщівника.

-   застосування чорної поліетиленової плівки, яку укладають на ділянку, зайняту борщівником до наступного року, і притискають вантажем. Наступного року необхідно „зайняти” вільну землю „корисною” рослинністю.

-       розведення природних шкідників борщівника.

  Агротехнічні:

-    оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша – поява можливості виїзду в поле; друга –  до фази розгортання листків і викидання на поверхню суцвіть.

-    плоскорізний обробіток підрізування коренів на глибині 5-10 см. (залежно від типу грунту та кліматичних умов).

-    прополювання та оранка. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням (сапка і регулярно полицева оранка).

-  косіння після періоду цвітіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого косіння. Скошування тільки один раз в середині цвітіння лише сприятиме подальшому розмноженню рослин.

-   обрізування квіток у період бутонізація-початок цвітіння.

-   спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання.

-   використання ремедіаторів – запровадження нових видів рослин, які можуть бути використані для відновлення земель (високопродуктивні злаки – костриця, або бобові культури – козлятник (галега); інтенсивний обробіток у полі просапних культур – картопля, цукрові буряки).

-   використання покрівельних матеріалів продовж 3-5 років.

-   індивідуальний спосіб з використанням  ручної лопати – рано навесні  потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки.

 

  Хімічні:

             -    обробка гербіцидами гліфосатної групи. Перший раз - з початку відростання борщівника, другий - через 15-20 днів, обов’язково до цвітіння. Біологічні властивості борщівника виключають можливість його повного знищення в результаті лише одноразового застосування гербіцидів. Після першої обробки і знищення вегетативної маси на цій же площі необхідне проведення повторної обробки для знищення сходів борщівника. При внесенні гербіцидів необхідно забезпечити не менше як 80% змочування рослини. При використанні гліфосатів часто збільшують норми їх застосування, але відсутні дослідження щодо впливу гербіцидів на рослини і довкілля. Офіційної підтримки такі рекомендації не мають.

     (Див.щорічник „Перелік пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні”)

 

 

Комплекс заходів для знищення борщівника Сосновського

(розроблено методом аналізу наукових статей та досліджень науковців України та фірм виробників ЗЗР)

 

Біологічні особливості

культури

Особливості застосування заходів  (контролювання) знищення

Заходи безпеки та запобіжні заходи

біологічні

агротехнічні

хімічні

1.Важливо багаторічне ви-користання плантацій бор-щівника і дешевизна його вирощування (відсутність необхідності щорічно орати, внесення добрив та інших витратних агрозаходів).

2. Рослина монокарпічна (цвіте 1 раз за життя), тому основний принцип його ко-нтролю – знищення насіння.

3. Наявність на насінні виро-стів, або „крил”, які значно підвищують їх летючість і сприяють активному поши-ренню.

4.Різнорідність насіння, яке проростає неодночасно на-весні. Першого року зазви-чай проростає від 20-70%; другого –30-60% від непро-рослого першого року. Деяке насіння борщівника може прорости тільки через 5-6 років або навіть через 12-15 років!

5.Насіння борщівника має ефіроолійні канали: як пра-вило, два на внутрішній та чотири на зовнішній частині плоду. У них є біологічно ак-тивні речовини, які мають  виражений алелопатичний (частіше інгібуючий, або гальмівний) вплив на проро-стання насіння інших видів рослин, тобто проявляється сильний алелопатичний ефект в природних фіт оце-нозах і агроценозах.

6.Варто знищити насіння борщівника (плоди або зав’-язі) - і рослини більше не да-ють життєздатних діаспор (одиниць розмноження). Во-ни не утворюють кореневих паростків, не відростають з кореня.

7.Плоди борщівника при до-зріванні сухі, не соковиті. Оскільки в оболонках плодів є ефіроолійні канали, запов-нені секретом у вигляді су-міші олії і смол, тому їх  зру-чно спалювати.

8.Легко розмножується насі-нням, яке має природні ле-тючки для його поширення. Це значно ускладнює боротьбу.

1.Дотримання науково обґрунтованих сівозмін, ефективне землекорис-тування.

2.Випасання тварин (поки листки у борщівника мо-лоді і не нагромадили от-руйних речовин).

3.Використання геополот-на, яке вкладають на по-верхню, зайняту скоше-ним борщівником, її заси-пають ґрунтом і засівають травосумішками, адапто-ваними для даного регіо-ну. В результаті отриму-ють стійкий газон і повне знищення борщівника.

4.Застосування чорної по-ліетиленової плівки, яку укладають на ділянку, зайняту борщівником до наступного року, і притис-кають вантажем. Наступ-ного року необхідно „зай-няти” вільну землю „ко-рисною” рослинністю.

5.Розведення природних шкідників борщівника, а саме, борщівникової молі.

6.Розведення природних шкідників борщівника (М.Г. Кривошеина, 2011):

- Lixus iridis  Olivier (Coleoptera),     вигризає листки і стебла.

- Epermenia chaerophyllell (Goeze)  (Lepidoptera), мінує листки.

- Dasypolia templi (Lepidoptera)  (Thunberg),   поїдає зав'язі, листки, вигризає стебла, корені.

- Depressaria  radiella (Goeze) (Lepidoptera),   поїдає зав'язі, листки, вигризає стебла.

- Phytomyza  pastinacae Hendel (Diptera) мінує листки.

1.Оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання бор-щівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша – поява можливості виїзду в поле; друга –  до фази розгортання листків і викидання на пове-рхню суцвіть.

2.Плоскорізний обробіток підрізування коренів на гли-бині 5-10 см. (залежно від типу грунту та кліматичних умов).

3.Прополювання та оранка. Дрібні однорічні сходи бор-щівника легко знищити про-полюванням (сапка і регуля-рно полицева оранка).

4.Косіння після періоду цві-тіння і не пізніше, як через 2-3 тижні після першого ко-сіння. Скошування тільки один раз в середині цвітін-ня лише сприятиме пода-льшому розмноженню рослин.

5.Обрізування квіток у пері-од бутонізація-початок цвітіння.

6.Спалювання насіння бор-щівника саме в період його дозрівання.

7.Використання ремедіато-рів – запровадження нових видів рослин, які можуть бу-ти використані для віднов-лення земель (високопро-дуктивні злаки – костриця, або бобові культури – козля-тник (галега); інтенсивний обробіток у полі просапних культур – картопля, цукрові буряки).

8.Використання покрівель-них матеріалів продовж 3-5 років.

9.Індивідуальний спосіб з використанням  ручної ло-пати – рано навесні  потріб-но зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче ко-реневої шийки.

 

1.Обробка гербіцидами: раундап, тор-надо, граун-тап, та ін.  з початку від-ростання бор-щівника і обов'язково перед почат-ком цвітіння.

2.Фахівці ре-комендують використову-вати раундап (гліфосат) –  5 л/100 м2 стандартного розчину раун-дап.

3. Прикарпат-ською Держа-вною сільсь-когосподарською дослід-ною станцією пропонується бакова суміш Зернодару,в.г.0,04кг/га + Чичтополу,в.р.к., 10л/га + Хлібодару с.е 1,5л/га + ПАР Корона р., 0,4л/га.

4.Необхідно обробити 70-80% листко-вої поверхні рослин бор-щівника

5.Використання гербіцидів на основі глі-фосату і глю-фосинату амонію мето-дом  ін’єкцій  в стебло бор-щівника до зав’язування насіння.

(Див.щоріч-ник „Перелік пестицидів і агрохіміка-тів…”)

 

1. Внутрішній і зовнішній карантин рослин.

2.Важливо не допускати цвітіння нових рослин.

3.Особливо обережними треба бути людям, схильним до алергії. У них може розвинутися набряк Квінке, що може загрожувати життю. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.

 

Заборонено:

1.Скошувати борщівник в період закінчення цвітіння і початку зав'язування плодів, тому що це не матиме ефекту, якщо тільки скошені рослини (можливо тільки плоди рослин) не будуть знищені відразу після скошування (зібрані у купи і спалені).

2.Залишати скошений борщівник покинутим на місці. Навіть  насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи.

3.Скошування борщівника у період осипання насіння з рослин, особливо у вітряну погоду.

4.Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. Краще використовувати водонепроникний захисний одяг.

5.Восени виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, бо це буде сприяти нагромадженню насіння в грунтi.

6.Спалювати насіння борщівника можна, коли воно добре підсохне буде легко обсипатися. Тому зрізування парасольок з сухим насінням треба виконувати обережно і акуратно.

7.У період горіння парасольок важливо дотримуватись усіх запобіжних заходів, адже з плодів борщівника буде виділятися летка ефірна олія. Важливо дотримуватися протипожежної безпеки, намагатися не допускати попадання соку рослин на відкриті ділянки тіла і одяг.

8.Ураження речовинами кумаринів борщівника можуть викликати опіки  I, II і III  ступенів.

             У випадку контакту тіла з соком рас-рослини необхідно:

- терміново промити  у проточній воді  з господарським  милом уражені ділянки шкіри;

- промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки тіла  рідиною, що містить спирт (одеколон, горілка, спирт).

                  У разі появи опіків від соку борщівника, уражені ділянки тіла необхідно обробити:

- уснінатом натрію в ялицевому бальзамі;

- лініментом синтоміцину.

- у жодному разі уражені місця не змащувати йодом,  не застосовувати ніякі фіксуючі пов’язки.

 

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь