Шигельоз – причини, симптоми, профілактика
Шигельоз – міжнародна назва хвороби, яку в Україні ще часто називають дизентерією. За даними ВООЗ, у світі щороку реєструють близько 2 млрд хворих на гострі кишкові інфекції. У структурі цих недуг частка шигельозу, за деякими даними, становить не менше 70-90%. Ця патологія є причиною смерті близько 1 млн людей за рік у світі. Найбільшого поширення шигельоз набув у ряді країн Латинської Америки, Африки й Азії, де рівень захворюваності сягає 500 на 100 тис. населення і є однією з основних причин смертності дітей віком до 5 років.
За даними МОЗ України, захворюваність на дизентерію в останні роки коливається на рівні 200-300 випадків на рік. Періодично реєструють спалахи шигельозу. Останній великий спалах шигельозу Зонне зафіксовано в м. Нетішин Хмельницької області, коли захворіло 492 особи, передусім діти віком від 2 до 6 років.
Своєрідність епідемічного процесу (ЕП) шигельозів визначається різномаїттям їх збудників, які характеризуються високою стійкістю до дії несприятливих факторів навколишнього середовища, активністю механізму передачі, інтенсивність реалізації якого знаходиться у прямій залежності від соціальних і природних факторів, загальною сприйнятливістю населення до цих інфекцій, нестійкістю та нетривалістю типоспецифічного постінфекційного імунітету, який не має помітного стримуючого впливу на розповсюдження інфекції.
Недугу спричинює група мікроорганізмів родини Еnterobacteriaceae роду Shigella. Згідно з Міжнародною класифікацією (1982) шигели розподілено на 4 види: S. dysenteriae, S. flexneri, S. boydii, S. sonnei. В Європі, зокрема в Україні, вид S. dysenteriae практично не виявляється.
Дизентерія суворий антропоноз, тобто цією інфекцією хворіють тільки люди. Механізм передачі збудника фекально-оральний, реалізується він трьома шляхами: харчовим, водним і значно рідше побутовим. Це означає, що в харчові продукти, у воду чи на предмети вжитку повинні потрапити виділення хворого (фекалії), що містять дизентерійну паличку. На даний час найпоширенішим є харчовий шлях передачі інфекції. Найбільш небезпечним фактором інфікування є молочнокислі продукти, зокрема сметана, в якій збудник не тільки тривалий час зберігається, але й розмножується.
Найбільшу сприйнятливість до шигельозу мають діти віком від 6 місяців до 5 років. Захворюваність серед дітей в середньому у 4 рази вища, ніж у дорослих.
Збудник, як правило, передається від людини, що хворіє на шигельоз, а також через воду, харчові продукти, контактно-побутовим шляхом.
Інкубаційний період (від моменту зараження до появи перших ознак захворювання) триває звичайно 2-3 доби. У деяких випадках він може скорочуватися до 2 годин або подовжуватися до 7-10 діб.
Після інкубаційного періоду хвороба типово проявляється діареєю, яка характеризується частим випорожненням невеликої кількості рідкого калу, що містить видимі домішки крові. Також розповсюдженими симптомами є спазми живота й тенезми (часті болісні хибні позиви до дефекації). Лихоманка та відсутність апетиту також є типовими, хоча і не специфічними. Незважаючи на те, що більшість пацієнтів відновлюються без ускладнень протягом 7-10 днів, можуть виникати метаболічні порушення, пролапс прямої кишки, токсичний мегаколон, сепсис, інтестинальна перфорація або гемолітико-уремічний синдром.
Для профілактики шигельозу важливо дотримуватися простих і доступних кожному правил:
- ретельно мити руки з милом перед приготуванням їжі та її вживанням, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
- мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
- дотримуватись правил приготування страв, для розробки сирих та варених продуктів необхідно мати окремі дошки, ножі. Стіл, дошки, ножі, м’ясорубку після роботи з сирими продуктами ретельно вимити;
- перед споживанням овочів, зелені, фруктів та ягід необхідно добре помити їх питною водою, а для маленьких дітей ці продукти обов’язково обдати окропом;
- для пиття і приготування їжі використовувати бутильовану питну воду або воду з централізованих джерел водопостачання;
- не купувати продукти харчування у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
- при купівлі харчових продуктів у торговій мережі звертати увагу та терміни та умови їх зберігання, дотримуватись їх;
- м’ясні, молочні та інші продукти необхідно варити, смажити до повної готовності, достатня термічна обробка знищує збудників;
- захищати харчові продукти від випадкового забруднення, зберігати в упаковці;
- у подорож не рекомендовано брати продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні та інші вироби, що потребують охолодження при зберіганні);
- не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих пляжів, не заковтувати воду під час купання;
- уникати контактів з особами, які мають ознаки інфекційного захворювання.
На жаль, на даний момент жодної вакцини, яка була б рекомендована ВООЗ немає. Існує декілька кандидатів, але клінічні дослідження все ще тривають.
При появі симптомів хвороби не займайтеся самолікуванням, а негайно звертайтесь за кваліфікованою допомогою до лікаря.
Підготувала лікар-епідеміолог
Снятинського відділу
Коломийського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Олександра Томашовська
