Лептоспіроз. Що робити аби уникнути зараження?
Лептоспіроз – це гостре природно-вогнищеве зоонозне (спільне для людей і тварин) інфекційне захворювання, яке супроводжується гарячкою, інтоксикацією, ураженням нирок, печінки, серцево-судинної та нервової систем, геморагічним синдромом тощо. Різноманітність клінічних проявів хвороби ускладнює її своєчасну діагностику, що призводить до пізньої госпіталізації хворого, розвитком ускладнень, і як наслідок - до смерті. За показником летальності та ступенем тяжкості лептоспіроз займає одне з перших місць в інфекційній патології.
За оцінками, щороку у світі реєструється 1 мільйон випадків захворювання, що призводить до майже 60 000 смертей.
В минулому році та з початку 2023 року випадків лептоспірозу на території Чернелицької громади не зареєстровано. Востаннє випадок лептоспірозу на території Чернелицької громади зареєстровано в листопаді 2021 року. Хочу звернути увагу на те, що майже вся територія України залишається ензоотичною щодо лептоспірозу.
Збудник лептоспірозу (бактерія Leptospira) у водному середовищі зберігає свою життєздатність до двохсот днів. У вологому ґрунті лептоспіри можуть існувати протягом 43−279 днів, а виживання їх у сухому ґрунті не перевищує дванадцяти годин.
Мишоподібні гризуни (щури, миші) є основним джерелом інфекції у природі, від яких заражаються домашні (велика рогата худоба, свині, собаки) та дикі тварини. У тварин хвороба часто протікає безсимптомно, у вигляді довготривалого носійства, при цьому збудник виділяється з сечею у зовнішнє середовище.
Захворіти на лептоспіроз можна під час купання у заражених водоймах, при контакті з інфікованими тваринами. У тіло людини збудник лептоспірозу потрапляє через тріщини, порізи та рани на шкірі чи слизові оболонки (очі, ніс, рот). Вживання зараженої їжі також може спричинити захворювання.
Хвора людина не становить небезпеки зараження для інших людей. Пряма передача інфекції від людини до людини можлива лише у разі вродженої інфекції та при вигодовуванні дитини грудним молоком.
Лептоспіри стійкі до впливу низьких температур (добре зберігаються в замороженому стані), довго живуть у воді, проте дуже чутливі до висушування, сонячних променів, високої температури, кислот і препаратів хлору.
Більшість випадків зараження припадає на літньо-осінній період.
Інкубаційний період триває від 2-20 діб, частіше – 7-14. Хвороба починається гостро, з’являється озноб, підвищується температура тіла (39–40°C), блювання, діарея, жовтяниця, почервоніння очей, висип, виражена загальна слабкість. Хворі скаржаться на сильний біль голови, безсоння, відсутність апетиту, спрагу. Характерною ознакою є сильні болі в м'язах, особливо, в литкових.
Щоб уникнути захворювання на лептоспіроз потрібно дотримуватись таких нескладних та водночас необхідних правил:
- вибирати перевірені для купання водойми, уникати закритих, мілководних водойм, де багато рослинності. Зараження лептоспірозом найчастіше відбувається у закритих стоячих водоймищах, особливо мілководних. Слід пам’ятати, що потенційний ризик зростає під час купання при наявності на тілі подряпин, ран та ковтанні води;
- дотримуватись правил особистої гігієни, мити руки перед вживанням їжі;
- для питних потреб використовуйте тільки кип’ячену воду або бутильовану з надійних джерел;
- бажано відмовитись від прогулянок босоніж у заболочених місцях;
- при виконанні польових робіт, риболовлі, полюванні, догляді за хворою худобою необхідно обов’язково дотримуватись правил особистої гігієни – вдягати гумові чоботи, рукавички тощо;
- знищувати щурів і мишей, не допускати забруднення гризунами харчових продуктів та питної води.
При появі перших ознак захворювання необхідно негайно звернутися до лікаря. І, звичайно, в жодному разі не можна займатися самолікуванням.
Підготувала лікар-епідеміолог
Снятинського відділу
Коломийського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Олександра Томашовська
