Хвороби озимих зернових культур
Хвороби озимих зернових культур
Захист зернових культур спрямовано на боротьбу з такими основними хворобами, як снігова пліснява, стеблова іржа, септоріоз, борошниста роса, фузаріозна коренева гниль, фузаріоз колоса, гельмінтоспоріоз. Хвороби озимої пшениці можна умовно розділити на три групи:
1). хвороби кореневої системи (кореневі гнилі);
2). хвороби листя і стебел (септоріоз, бура і жовта іржа, піренофороз, борошниста роса);
3). хвороби колоса (летюча сажка, фузаріоз колоса, септоріоз, альтернаріоз).
Хворобою озимих зернових культур, які можна виявити в посівах ранньої весни за випрівання після танення снігу і тривалого перебування під глибоким сніговим покривом за температури ґрунту від +2 до + 4 °С - є снігова пліснява.
Іржа, борошниста роса, септоріоз, плямистості для цих хвороб характерними фазами розвитку є вихід у трубку, поява прапорцевого листка і середина фази цвітіння. Нині серед плямистостей листя пшениці септоріоз посідає одне з перших місць за шкідливістю та поширенням і є одним із найпрогресивніших захворювань культури .
Найчастіше трапляються в посівах колосових культур хвороби листя, що поширюються повітряними потоками — ураження рослин відбувається на всіх етапах вегетації. Протягом останніх років основними збудниками хвороб, які спостерігали в посівах озимих зернових, є борошниста роса, септоріоз, темно-бура і жовта плямистості листя, бура іржа.
У всіх рослин є температурний оптимум, за якого хвороби розвиваються найінтенсивніше.
За середньодобової температури:
- +2…+ 5 °С починають розвиватися снігова пліснява, склеротініоз, тифулез;
за +5…+12 °C — борошниста роса, сажкові, гнилі, пеніцильозне пліснявіння, церкоспорельоз;
за +12…+15 °С — септоріоз, іржа, сітчастий гельмінтоспоріоз, ризоктоніоз, фузаріозні гнилі, гельмінтоспоріозні гнилі.
Хвороби – порушення нормального обігу речовин у рослині під впливом фітопатогенів (вірусів, бактерій, грибів) або несприятливих умов середовища.
Хвороби загрожують сільськогосподарським культурам протягом усього періоду їхнього росту та розвитку. Нападу зазнають всі частини рослинного організму. Підземну частину рослин (насіння, кореневу систему) уражують, як бактеріальні так і вірусні хвороби, види кореневих гнилей, плісненя насіння.
Хвороби надземних органів рослин, гриби-паразити і бактерії, заражаючи рослини, спричинюють небезпечні хвороби, що зменшують асиміляцію, пригнічують ріст рослин. Дуже небезпечну групу становлять збудники хвороб, які пошкоджують генеративні органи, насіння.
Складнішим є питання про критерії доцільності обробки фунгіцидами рослин проти хвороб. Виявити і підрахувати щільність збудників хвороб практично неможливо, до того ж марно, бо зараження рослин відбувається лише при певних умовах зволоження і температури. Окономірно можливо виявити захворювання лише після виявлення зовнішніх ознак, тобто після інкубаційного періоду хвороби.
Важливе значення в боротьбі із хворобами сільськогосподарських культур має знезаражування насіння.
Протруєння посівного матеріалу – обов’язковий профілактичний захід, тому визначати його доцільність за спеціальними критеріями не потрібно.
Протруювання насіння дає змогу знищити зовнішню та внутрішню насіннєву інфекцію, захищає проростки та сходи від ураження патогенами при застосуванні препаратів фунгіцидної дії та від пошкодження шкідниками у разі використання інсектицидів.
Протруюванням досягається знезараження насіння від збудників зовнішньої інфекції (твердої, стеблової та карликової сажок, ріжків, пліснявіння) та внутрішньої (летючої сажки, фузаріозів), захист проростаючого насіння та проростків від ураження в ґрунті збудниками стеблової та карликової сажок, кореневих гнилей, підвищення польової схожості. Крім того, протруйники з широким спектром дії забезпечують захист сходів від таких небезпечних хвороб як борошниста роса, іржа, септоріоз та інших плямистостей.
Обприскування фунгіцидами рослин, що вегетують, проводиться для запобігання зараженню їх спорами збудників хвороб, використовуючи препарати контактної дії, або знищення міцелію в рослинних тканинах до початку споро ношення грибів препаратами системної дії.
Приймаючи рішення про застосування фунгіцидів, необхідно врахувати два критерії, оцінювати доцільність хімічних заходів щодо захисту врожаю та визначити строк обробки культури. Такий показник, як рівень відліку чисельності, що рекомендується при боротьбі з шкідниками, для цього непридатний, бо коли виявляються зовнішні ознаки хвороби, помітні при окомірному обліку, оптимальний строк обприскування вже буде пропущено.
Тому слід користуватися короткостроковим прогнозом фітосанітарної ситуації, який надає управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в області.
Ця інформація є підставою для прийняття рішення про застосування фунгіцидів. Строки обробок у виробничій практиці звичайно пов'язують з фенологічними фазами розвитку рослин, найбільш сприятливими для зараження збудниками хвороб.
Проте останнім часом, окрім грибів та бактерій, посівам зернових і, зокрема, пшениці часто загрожують вірусні хвороби. Вони набули значного поширення за 10-15 минулих років. Усі вірусні захворювання рослин можна розділити на дві групи: жовтяниці та мозаїки. Перші характеризуються пожовтінням рослин, надмірним кущінням та короткими вузлами стебла. Другі — специфічним плямистим («мозаїчним») забарвленням листя з некротизованими ділянками, нерівномірним кущенням та формуванням недорозвиненого колоса. На сьогодні не існує прямих методів боротьби з вірусами зернових культур. Головним методом захисту та боротьби у даному випадку є профілактика, яка полягає у проведенні таких заходів:
- просторова ізоляція посівів озимих та ярих культур, а також зернових культур від кукурудзи та багаторічних трав. Відстань між різними полями повинна становити не менше 500 м;
- дотримання оптимальних строків висіву кожної культури та норми витрати насіння. Не можна допускати надранніх строків висіву ячменю, оскільки ВЖМЯ найчастіше розвивається саме на дуже ранніх посівах;
- відстеження чисельності комах-переносників та обробка посівів інсектицидами у випадку збільшення комах до межі шкодочинності. Особливу увагу при таких обробках слід приділяти краям полів поблизу лісосмуг (вони є місцями скупчення комах);
- боротьба з бур'янами-резерваторами вірусів, самосівами злакових та падалицею. Проведення інсектицидного та фунгіцидного протруєння насіння перед висівом.
Фунгіциди на озимих зернових рекомендують застосовувати в такі періоди: кущіння, вихід у трубку , прапорцевий листок — колосіння , цвітіння.
Об’єктами застосування фунгіцидів у період кущіння є борошниста роса, септоріоз листя. Фунгіцидна обробка припадає на початок весни (розтягнутий період відновлення вегетації) за раннього розвитку хвороб і на високому інфекційному фоні.
За температури меншої як +10 градусів застосовують обробку фунгіцидами з д. р. карбендазим класу бензимідазоли (мінімальна температура застосування від +5 °С).
Профілактично проти борошнистої роси та септоріозу листя застосовують карбендазим + флутріафол (триазоли), а проти снігової плісняви, септоріозу і борошнистої роси — карбендазим + тебуконазол. За середньодобової температури понад +10 градусів рекомендується застосовувати фунгіциди із системною дією. Залежно від хвороб застосовують препарати, що містять триазоли й імідазоли: протіоконазол, пропіконазол, епоксиконазол, метконазол, прохлораз та їх комбінації.
Бувають роки, коли погодні умови сприяють інтенсивному розвитку хвороб, а також шкідників. Якщо є такі загрози посівам, потрібно вносити фунгіциди й інсектициди по вегетації у фазі 2–3 листки — початок кущення.
З хвороб колоса на пшениці більше трапляються фузаріоз, септоріоз, альтернаріоз, сажкові хвороби. Найбільша частка з перелічених вище хвороб зернових культур належить фузаріозу (39,3%) та септоріозу (34,3%).
Безпосередньо проти твердої сажки застосовують протруювання насіння (тебуконазол, карбоксин й інші). Для контролю інших хвороб колоса орієнтуються на найнебезпечнішу з них — фузаріоз. Обмежений набір фунгіцидів і вузьке вікно застосування не дозволяє надійно контролювати цю хворобу тільки хімічними засобами. Нині відсутні фунгіциди, що контролюють фузаріоз колоса з ефективністю, яка була б на рівні контролю іржі або борошнистої роси.
Оптимальним терміном обробки пшениці вважаються 2–4 дні перед цвітінням або перші два дні з моменту цвітіння. Цвітіння одного колоса триває 3–6 днів, а всього поля — 6–8. Для ячменю, який цвіте, коли колос перебуває ще всередині обгортки, найкращим періодом обробки вважається відразу після появи колоса.
Найвиправданіша тактика захисту — профілактика. Якщо зернові були посіяні по зернових, кукурудзі або стерньових попередниках, імовірність розвитку фузаріозу колоса практично гарантовано.
Якщо передбачається контроль не лише фузаріозу колоса, а й інших хвороб колоса (септоріоз) и листкового апарату (гельмінтоспоріоз, іржа, борошниста роса), то доцільно застосовувати багатокомпонентні препарати, що містять триазоли (протіконазол, тебуконазол) у комбінації з д. р. інших хімічних класів із спіроксаміном (аміни) або з д. р. групи бензімідазолів (карбендазім).
Стробілурини по колосу не бажано застосовувати через ускладнений відтік поживних речовин у колос, через що зерно погано наливається.
Оптимальна температура для фунгіцидів зазвичай становить від +12 до +20 °С. Для препаратів з діючою речовиною:
- азоксістробіну — 11–23 °С;
- епоксіконазолу — >12 °С;
- метконазолу — >12 °С;
- прохлоразу — 12–20 °С;
- тебуконазолу — >12 °С .
Підготувала:
провідний спеціаліст ГУ Держпродспоживслужби
в Івано-Франківській області Мирослава Вахняк
