Дифтерія: в чому небезпека і як захистити себе?
Дифтерія: в чому небезпека і як захистити себе?
Дифтерія — це гостре інфекційне захворювання, яке передається переважно повітряно-крапельним шляхом. За рахунок стійкості збудника в навколишньому середовищі, можлива і передача через предмети побуту (посуд, іграшки). При потраплянні дифтерійної палички в дихальну систему людини, вона виробляє токсин, в результаті дії якого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям.
Дифтерія зустрічається в усьому світі, але там, де були впроваджені ефективні програми імунізації дітей, відбулося різке зниження захворюваності та смертності від дифтерії. На жаль, дифтерія в Україні зустрічається й досі.
Отже, що необхідно знати про дане захворювання?
Інкубаційний період (від моменту потрапляння інфекції в організм до перших ознак захворювання) становить від 3 до 10 днів.
Захворювання проявляється сильною інтоксикацією організму. Перебіг хвороби залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, обтурації дихальних шляхів, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань та приєднання вторинних інфекцій.
Серед найпоширеніших проявів хвороби:
- біль у горлі;
- підвищена температура, лихоманка;
- набряк слизової оболонки ротоглотки;
- наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу;
- набряк шиї;
- збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
Також, зустрічається дифтерія з іншою локалізацією: дифтерія носа; дифтерія очей; дифтерія шкіри; дифтерія статевих органів.
Небезпечними ускладненнями дифтерії є запалення серцевого м’яза (міокардит), множинне запалення нервів (поліневрит), паралічі (переважно піднебіння, голосових зв’язок, дихальних шляхів), порушення зору (двоїння), ураження нирок, інфекційно-токсичний шок, вторинна бактеріальна пневмонія.
Усі хворі на дифтерію, незалежно від її клінічної форми і ступеня тяжкості, підлягають невідкладній обов’язковій госпіталізації до інфекційного стаціонару. Госпіталізації підлягають навіть особи з підозрою на дифтерію, або ж носійством дифтерійної палички.
Показник смертності від дифтерії становить 5-10%. Він може досягати більше 20% у дітей молодше 5 років і дорослих старше 40 років. Схема імунізації найбільше впливає на структуру смертності. Більшість смертей настає на 3-4 добу внаслідок асфіксії глоткової оболонки або внаслідок міокардиту.
Після дифтерії імунітет не завжди захищає людину від повторного інфікування й розвитку хвороби, однак, серед щеплених, навіть, якщо вони захворіють, дифтерія протікає легко і не супроводжується ускладненнями.
Краща профілактика дифтерії та дієве запобігання розвитку небезпечних ускладнень – вакцинація дітей, згідно з Календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих не рідше, ніж через кожні 10 років.
Діти мають отримати 6 щеплень від дифтерії: у перші 2, 4, 6, 18 місяців життя та у 6 й 16 років. Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказаннями, які раніше були щеплені, проводять АДП-М у віці 26 років з подальшою плановою ревакцинацією АДП-М з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення АДП-М.
Це допоможе вашій імунній системі мати надійний захист. Особи, які перехворіли на дифтерію, також підлягають щепленням.
Нагадуємо, що з 1 серпня в Україні триває кампанія щодо додаткових заходів з імунізації проти кашлюку, дифтерії та правця для груп населення, які пропустили планові щеплення в попередні роки та яким необхідно їх надолужити.
Уся вакцинація за Національним календарем щеплень — безоплатна. Щоб отримати щеплення або вакцинувати дитину, зверніться до сімейного лікаря.
Бережіть себе та будьте здорові!
