Профілактичні щеплення: чому це важливо?!
Профілактичні щеплення: чому це важливо?!
Вже більш як 200 років вакцини допомагають нам захистити не лише своє здоров’я, а й життя. Ми хочемо нагадати про важливість рутинної вакцинації. Адже зниження кількості вакцинованого населення може призвести до спалаху інфекцій, які можна попередити завдяки вакцинації населення. Після отримання щеплення імунна система реагує на введену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції, і формує захист проти хвороби.
За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я для повноцінного захисту від вже відомих хвороб потрібно, щоб 95% населення мали щеплення. У довакцинальний період смертність від дифтерії, кашлюка, кору становила майже 50 відсотків, а 40 відсотків людей, що перенесли поліомієліт, залишались інвалідами. Деякі інфекційні хвороби зустрічаються настільки рідко, що створюється ілюзія, ніби вони перестали бути небезпечними й захищатися від них більше немає потреби. Проте, така благополучна епідеміологічна ситуація досягнута саме завдяки застосуванню вакцин.
За даними ВООЗ, щороку щеплення допомагають врятувати від 2 до 3 млн дитячих життів. Завдяки вакцині людство подолало пандемію натуральної віспи, а захворюваність в світі на поліомієліт знизилась на 99%. Вагомо знизився рівень захворюваності на правець, дифтерію, кашлюк та краснуху. Попри те, що деякі хвороби, яким можна запобігти за допомогою вакцин, стали рідкістю в багатьох країнах, їхні збудники продовжують циркулювати в інших частинах світу. В сучасному взаємопов’язаному світі вони можуть перетинати кордони й заражати тих, хто не захищений. Так, наприклад, спалахи кору відбулися серед нещепленого населення в Австрії, Бельгії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Швейцарії та Великобританії, а також у Сполучених Штатах. На жаль, в Україні зараз є спалах поліомієлієту, а у вересні поточного року спалах дифтерії був зареєстрований в сусідній Львівській області.
Натепер, в Україні доступні безоплатні щеплення проти 10 захворювань: туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, гепатиту B, гемофільної інфекції, краснухи, епідемічного паротиту. Це перелік обов’язкових щеплень згідно Національного календаря. За власний кошт можна зробити рекомендовані щеплення – від вітряної віспи, ротавірусної інфекції, грипу, менінгококової інфекції, гепатиту A, пневмококової інфекції, папіломавірусної інфекції.
Важливо, що вакцини захищають у будь-якому віці, тож робити щеплення ніколи не пізно. Кожна дитина може безоплатно отримати вказаних вище 10 обов’язкових щеплень. Дорослі безоплатно отримують щеплення від дифтерії та правця, ревакцинацію потрібно проводити кожні десять років.
Такі щеплення можна зробити у приватному чи комунальному медзакладі, який підписав договір з НСЗУ. А в умовах війни – у найближчому до вас закладі охорони здоров’я, який надає первинну медичну допомогу. Декларацію для цього переукладати не потрібно. Також у вашій амбулаторії чи поліклініці можна ввести вакцину, яку ви придбали за власний кошт. Дізнайтесь у лікаря, як правильно її доставити у кабінет щеплень.
Якщо ви пропустили якусь із доз щеплень, не варто панікувати. Пропуск вакцинації не означає, що треба розпочинати серію щеплень спочатку. Незалежно від того, скільки минуло часу, потрібно звернутися до лікаря і надолужити пропущені дози якомога швидше.
В Україні дозволено одночасне введення кількох вакцин або використання багатокомпонентних щеплень (тих, які захищають від кількох хвороб). Згідно з науковими даними, одночасне введення декількох вакцин не має несприятливих наслідків для імунної системи дитини. Діти щодня піддаються впливу декількох сотень чужорідних речовин, які викликають імунну реакцію. У результаті простого акту приймання їжі в тіло надходять антигени, а в порожнині рота і носа живуть численні бактерії. Дитина піддається впливу значно більшого числа антигенів унаслідок застуди або ангіни, ніж від вакцин.
Якщо ви обрали декілька вакцин, їх потрібно вводити в різні ділянки тіла. Правила поєднання вакцин для профілактики різних інфекційних хвороб в Україні визначені наказом МОЗ №595 від 16.09.2011 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів» (зі змінами).
Перевірте, чи має ваша дитина всі необхідні щеплення відповідно до віку і чи отримали ви ревакцинацію упродовж останніх 10 років.
Основні причини, чому потрібно вакцинуватися — це власна безпека та захист людей навколо нас. Не варто покладатися на когось, щоби зупинити поширення хвороби. Щеплення створює індивідуальний захист і захист громади, де ми мешкаємо.
Підготувала лікар-епідеміолог
Снятинського відділу
Коломийського районного відділу
ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ»
Олександра Томашовська
Як підготувати дитину до процедури вакцинації , читайте далі
Перед проведенням щеплення лікар здійснює огляд дитини та оцінює загальний стан її здоров'я. Дитина може не розуміти навіщо робити щеплення, якщо вона здорова. Саме тому, ваше завдання – підготувати сина чи доньку до процедури, в ігровій формі пояснити особливості вакцинації.
Розпочати психологічну підготовку дитини до щеплення варто одразу, як ви приймете рішення про вакцинацію. Як саме це зробити?
-Обговоріть із дитиною процедуру, яку вона проходитиме, завчасно. Дайте відповіді на всі запитання, які можуть її цікавити.
Опишіть дитині кожну дію медпрацівника, поясніть навіщо обробляти місце уколу, як працює шприц тощо. Можна разом переглянути мультфільм чи спеціальні відео про вакцинацію дітей.
У жодному разі не наголошуйте на тому, що укол безболісний – це буде брехнею. Краще розкажіть, що лише так вакцина зможе потрапити у її організм і допомогти йому протистояти захворюванню.
Говоріть у позитивному ключі, ставте себе, вакцинованих маму або тата, у приклад.
Візьміть із собою до медзакладу улюблену іграшку чи річ дитини, яка може дати їй відчуття комфорту та відвернути увагу.
Якщо перед процедурою дитина почувається стривоженою та переляканою, спробуйте такі техніки:
Техніка стискання. Запропонуйте дитині стискати м’ячик або власні долоні. Необхідно сильно стиснути щось долонями та затриматися на 5 секунд у такому стані. Наступний етап: розслаблення і повторення циклу.
Послухайте разом музику або поспівайте. Це допоможе дитині відволіктися від процедури, а відтак вона буде більш розслабленою.
Спробуйте попрацювати з уявою. Уявіть разом із дитиною місце, яке їй приємне. Попросіть сина/дочку описати те, що він/вона бачить, які запахи та звуки чує, що відчуває.
Важливо пам’ятати, що іноді щеплення, які захищають вашу дитину від інфекційних захворювань, можуть викликати тимчасовий дискомфорт, наприклад, незначний біль у місці ін’єкції, підвищення температури. З цієї причини дитина може нервувати і плакати, відповідно, після щеплення вона потребує більшої уваги.
Зверніться до лікаря у разі підвищення температури чи іншого погіршення стану дитини.
Захистіть свою дитину від вакцинокерованих інфекційних хвороб – не нехтуйте рутинними щепленнями!
Рутинні щеплення - найкращий захист від хвороб
Більшості інфекційних хвороб легше запобігти вакцинувавшись. В Україні, як і в багатьох країнах, для цього затверджений Національний календар профілактичних щеплень. Це – документ, який визначає перелік і необхідну кількість доз щеплень від інфекційних хвороб та оптимальні строки їх введення для найефективнішого захисту.
У календарі України – щеплення проти десяти інфекційних захворювань: гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, гемофільної інфекції (Hib), кору, краснухи й епідемічного паротиту («свинки»).
Вакцини для таких щеплень держава закуповує власним коштом. Їх можна отримати та зробити безоплатно у педіатра чи сімейного лікаря, з яким укладено декларацію. А в умовах війни – у найближчому до вас закладі охорони здоров’я, який надає первинну медичну допомогу. Декларацію для цього переукладати не потрібно.
Деякі вакцини є однокомпонентними (захищають від одного захворювання), інші – багатокомпонентними (від двох чи більше захворювань). Всі вакцини, зареєстровані в Україні, є якісними, ефективними та безпечними.
Якщо ви пропустили якусь із доз щеплень, не варто панікувати. Пропуск вакцинації не означає, що треба розпочинати серію щеплень спочатку. Незалежно від того, скільки минуло часу, потрібно звернутися до лікаря і надолужити пропущені дози якомога швидше.
Дозволене (і навіть рекомендоване) одночасне введення кількох вакцин або використання багатокомпонентних щеплень (тих, які захищають від кількох хвороб). Це – нормальна світова практика. Якщо ви обрали кілька вакцин, їх потрібно вводити в різні ділянки тіла.
Правила поєднання вакцин для профілактики різних інфекційних хвороб в Україні визначені наказом МОЗ №595 від 16.09.2011.
Не зволікайте Щеплення – найкращий захист від інфекційних хвороб і вчасна вакцинація рятує життя.
Рутинні щеплення в умовах війни
У воєнний час підвищується ризик розвитку і поширення інфекційних хвороб. Особливо вразливі до них діти і дорослі, які мають прогалини у графіку щеплень або не імунізовані взагалі.
За підсумками 2021 року рівень охоплення щепленнями в Україні залишається нижчим за рекомендований Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Водночас вакцинація є однією з головних складових громадського здоров’я.
Щороку щеплення рятують 2–3 мільйони дитячих життів у всьому світі. Нещеплені ж діти ризикують інфікуватися, тяжко хворіти, а деколи й померти від наслідків захворювань. Тож важливо дотримуватися національного Календаря профілактичних щеплень. Особливо під час війни, адже медична система зараз долає нові виклики, і важливо не перевантажувати її додатково.
Тому радимо подбати про себе і своїх дітей та захиститися від інфекційних хвороб, щойно ви перебуватимете у безпечному місці в Україні або за кордоном. Для цього зверніться до найближчої амбулаторії/лікарні.
Відповідно до Календаря профілактичних щеплень, дитина має отримати вакцини від таких захворювань, як туберкульоз, гепатит В, кір, епідемічний паротит (свинка), краснуха, дифтерія, правець, кашлюк, поліомієліт та хіб-інфекція.
Коли і від чого вакцинуватися?
Гепатит В: протягом першої доба життя, у 2 та 6 місяців.
Туберкульоз: 3–5 доба життя.
Кір, паротит, краснуха (у складі комбінованої вакцини): у 12 місяців та 6 років.
Дифтерія, правець (у складі комбінованої вакцини): у 2, 4, 6, 18 місяців, 6 та 16 років.
Кашлюк (у складі комбінованої вакцини): у 2, 4, 6, 18 місяців.
Поліомієліт: інактивована вакцина (ІПВ) – у 2 та 4 місяці, оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) – у 6 та 18 місяців, а також 6 та 14 років.
Хіб-інфекція: у 2, 4 та 12 місяців.
Дорослі, щеплені за календарем, потребують ревакцинації від дифтерії і правця кожні 10 років: у 26, 36, 46 і так далі років.
Перевірте, чи має ваша дитина всі необхідні щеплення відповідно до віку і чи отримали ви ревакцинацію упродовж останніх 10 років.
Як підтвердити статус рутинних щеплень всередині країни та за кордоном
Підтвердити щеплення можна у два способи:
довідка або довідки, записи в амбулаторній картці, картка профілактичних щеплень (форма 063/о), паперові сертифікати або будь-яке фото цих документі;
дані, внесені в електронну систему охорони здоров’я (ЕСОЗ), витяг з якого можливо запросити у сімейного лікаря, якщо подальші щеплення проводитимуться за кордоном.
Якщо ви не встигли взяти з собою медичну картку, спробуйте сконтактувати з вашим сімейним лікарем або педіатром, із закладом охорони здоров'я, де проводилась вакцинація. Також, ви можете звернутися до лікаря з проханням перевірити внесення записів про щеплення до ЕСОЗ. У разі, якщо ви не можете вийти на зв’язок із лікарем або не маєте підтверджених записів про проведені щеплення, курс вакцинації буде вважатися таким, що відсутній. Тож щеплення доведеться робити наново.
Що робити, якщо ви пропустили якусь із доз щеплення?
Якщо якась із доз щеплення була пропущена, не варто панікувати. Пропуск вакцинації не означає, що треба розпочинати серію щеплень спочатку. Проте вкрай важливо надолужити пропущені дози якомога швидше незалежно від того, скільки минуло часу.
Як вакцинуватися, якщо ви маєте порушення Календаря щеплень?
Якщо ви маєте порушення Календаря щеплень, вакцинація здійснюється з дотриманням мінімальних інтервалів. Введення чергової дози вакцини/анатоксину з меншим, ніж мінімальний, інтервалом не зараховується. Під час вибору схеми вакцинації необхідно керуватися інструкцією виробника про застосування вакцини/анатоксину.
Не відмовляйтеся від рутинних щеплень, якщо вам їх запропонують. Від цього залежить здоров’я, а іноді і життя.
Чи можна вводити кілька вакцин одночасно?
Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень України, більшість вакцин діти отримують у ранньому віці (перші 18 місяців життя). Такий графік дозволяє захистити їх тоді, коли вони є найвразливішими до небезпечних інфекційних захворювань.
Щоби зменшити кількість візитів до лікаря, вводять кілька вакцин одночасно, а щоби дитина отримала менше уколів під час візиту, деякі щеплення мають форму комбінованих вакцин. Комбінована вакцина — це вакцина для профілактики двох або більше інфекцій, об’єднана в одну. Прикладом комбінованих вакцин, які використовують в Україні, є: КПК (кір — паротит — краснуха) або АКДП (кашлюк-дифтерія-правець).
Одночасне введення кількох вакцин або використання багатокомпонентних — це звична світова практика. Такий підхід не лише зменшує кількість візитів до закладів охорони здоров’я, а й збільшує ймовірність того, що рекомендовані щеплення будуть зроблені дітям з дотриманням графіка.
У разі одночасного використання кількох вакцин, щеплення треба робити в різні ділянки тіла: наприклад, у праве та ліве плече, а малюкам — у праве та ліве стегно. Щеплення в сідницю не роблять.
Поширеним є міф, що кілька вакцин можуть «перевантажити імунну систему». Проте є беззаперечні докази, що вакцини не «перевантажують» імунітет, а викликають безпечну та ефективну реакцію — створюють захист. До того ж антигени, що містяться у вакцинах, ослаблені. Дитина піддається значно більшому навантаженню на імунітет, коли хворіє на інфекційне захворювання.
Чи потрібна вакцинація у разі дотримання високого рівня гігієни та санітарії
Вакцини необхідні: для зупинки інфекційних захворювань недостатньо високого рівня гігієни, санітарії, доступу до чистої води та повноцінного харчування. Якщо не підтримувати оптимальні показники імунізації, хвороби, що їх можна запобігти вакцинами, повернуться. Чимало інфекцій можуть поширюватися незалежно від ступеня нашої охайності. Прогалини у вакцинації можуть швидко призвести до спалахів захворювань, які вже стали рідкістю, – наприклад, кашлюку, поліомієліту та кору.
Чи є вакцини безпечними
Вакцини безпечні. Будь-яка ліцензована вакцина проходить декілька етапів випробувань, перш ніж схвалюється для використання, та надалі її регулярно перевіряють. У більшості випадків вакцина викликає незначну і тимчасову реакцію, наприклад, біль в руці або незначне підвищення температури. Серйозні побічні ефекти надзвичайно рідкісні та ретельно відстежуються і розслідуються.
Набагато ймовірнішими є серйозні наслідки захворювань, яким можна запобігти вакцинами. Наприклад, поліомієліт може спричинити параліч, кір – викликати енцефаліт і сліпоту, а деякі інфекції, яким можна запобігти вакцинуванням, можуть навіть призвести до летальних випадків. Хоча будь-які серйозні наслідки або смерть від вакцин є неприйнятними, користь від імунізації значно переважує ризики, адже без неї кількість хвороб та смертей буде збільшуватися.
Краще отримати імунітет у результаті вакцинації, ніж хвороби
Вакцини взаємодіють з імунною системою, викликаючи імунну реакцію, подібну до імунної реакції на природну інфекцію, проте вони не призводять до захворювання та не піддають вакциновану людину ризику потенційних ускладнень. Однак за отримання імунітету в результаті природної інфекції, можливо, доведеться заплатити розумовою відсталістю, викликаною гемофілічним грипом типу В (Hib), вродженими дефектами внаслідок краснухи, раком печінки від вірусу гепатиту В або смертю від кору.
Чи потрібно вакцинуватися проти хвороб, які є майже ліквідованими в моїй країні
Попри те, що деякі хвороби, яким можна запобігти за допомогою вакцин, стали рідкістю в багатьох країнах, їхні збудники продовжують циркулювати в інших частинах світу. В сучасному взаємопов’язаному світі вони можуть перетинати кордони й заражати тих, хто не захищений. Так, наприклад, спалахи кору відбулися серед нещепленого населення в Австрії, Бельгії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Іспанії, Швейцарії та Великобританії, а також у Сполучених Штатах.
Дві основні причини, чому потрібно вакцинуватися – це власна безпека та захист людей навколо нас. Успіх програми вакцинації залежить від готовності кожної людини співпрацювати заради загального блага. Ми не повинні покладатися на людей навколо нас, щоб зупинити поширення хвороби; ми також маємо робити те, що від нас залежить.
Чи можна одночасно робити дитині кілька щеплень
Згідно з науковими даними, одночасне введення декількох вакцин не має несприятливих наслідків для імунної системи дитини. Діти щодня піддаються впливу декількох сотень чужорідних речовин, які викликають імунну реакцію. У результаті простого акту приймання їжі в тіло надходять антигени, а в порожнині рота і носа живуть численні бактерії. Дитина піддається впливу значно більшого числа антигенів унаслідок застуди або ангіни, ніж від вакцин.
Основними перевагами введення відразу декількох вакцин є скорочення числа відвідувань поліклініки, що заощаджує час і гроші, і зростання ймовірності того, що дітям будуть зроблені рекомендовані щеплення з дотриманням графіка. Крім того, можливість проводити асоційовану вакцинацію, наприклад проти кору, свинки і краснухи, означає скорочення числа ін’єкцій, і, відповідно, менше болю та дискомфорту для дитини.
Чи потрібно вакцинуватися від грипу
Грип – це серйозне захворювання, яке щорічно забирає 300–500 тисяч людських життів у всьому світі. Вагітні жінки, діти молодшого віку, особи похилого віку зі слабким здоров’ям і будь-яка людина з будь-якою патологією, наприклад, астмою або хворобою серця, піддаються більшому ризику тяжкої інфекції і смерті. Додатковим позитивним ефектом вакцинації вагітних жінок є захист новонароджених (в даний час не існує вакцини для немовлят, які не досягли 6 місяців).
Вакцинація забезпечує імунітет проти трьох найпоширеніших штамів, що циркулюють в будь-який даний сезон. Це найкращий спосіб скоротити шанс захворіти на важкий грип або заразити ним інших людей. Уникнути грипу означає уникнути додаткових медичних витрат і втрати доходів у результаті пропущених днів роботи або навчання.
Які консерванти містяться в вакцинах
Тіомерсал є органічною речовиною, що містить ртуть, яку додають в деякі вакцини у якості консерванту. Це найпоширеніший консервант, який використовують для вакцин, що постачаються у флаконах на кілька доз. Не існує доказів ризику для здоров’я тієї кількості Тіомерсалу, яку використовують у вакцинах.
Чи існує зв’язок між вакцинацією та аутизмом
Дослідження 1998 року, де містилося занепокоєння з приводу можливого зв’язку між вакциною проти кору-свинки-краснухи (КСК) і аутизмом, згодом було відкликане журналом, який його опублікував, через серйозні недоліки та неправдиву інформацію. На жаль, публікація породила паніку, що спричинила скорочення показників імунізації та наступні спалахи цих хвороб. Не існує даних, що підтверджують наявність зв’язку між вакциною проти КСК і аутизмом або аутистичними порушеннями.
1. «НЕ ТРЕБА РОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ ВІД ЗАХВОРЮВАНЬ, ЯКИХ В УКРАЇНІ ВЖЕ ДАВНО НЕМАЄ»
Правда: Деякі захворювання, яким можна запобігти шляхом вакцинації, і справді стали дуже рідкісними саме завдяки вакцинам. Проте, на жаль, усе ж трапляються давно забуті інфікування, як-от: правець, кашлюк, кір та краснуха.
Якщо ваша дитина не пропустила жодного планового щеплення, це дасть їй найкращий захист від захворювань.
2. «КРАЩЕ ПЕРЕХВОРІТИ ПРИРОДНИМ ШЛЯХОМ, НІЖ ЗРОБИТИ ЩЕПЛЕННЯ»
Правда: Якщо ваша дитина перехворіє природним шляхом, у неї сформується імунітет проти цього захворювання. Однак інфекція може викликати ускладнення: параліч після поліомієліту, ураження серця після дифтерії, пневмонію та ураження мозку після кору. Ризик ускладнень після інфекційної хвороби набагато вищий, ніж ризик побічних реакцій після вакцинації.
3. «ПОБІЧНІ РЕАКЦІЇ ВІД ВАКЦИНИ НАБАГАТО ШКІДЛИВІШІ, НІЖ САМІ ХВОРОБИ»
Правда: Як і всі інші медичні препарати, вакцини можуть викликати деякі реакції. Як правило, вони є незначними і їхня поява є нормальною реакцією організму на препарат: болісні відчуття, припухлість або почервоніння в місці ін’єкції чи невелике підвищення температури. Ризик тяжких ускладнень після захворювання є набагато вищим, ніж ризик серйозних побічних реакцій після щеплення.
Порівняйте: невакциновані люди у 90% випадків заражаються при контакті з хворим на кір, 5% із тих, хто захворів, отримують порушення здоров’я на все життя, а ймовірність серйозних алергічних реакцій при вакцинації становить 1 на 1 000 000.
4. «ДІТЯМ ІЗ ХРОНІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ВАКЦИНАЦІЮ ПРОВОДИТИ НЕ МОЖНА»
Дітям із хронічними захворюваннями можна і потрібно робити щеплення. Такі діти більш вразливі до інфекцій, перебіг хвороби в них зазвичай важчий, а ускладнення серйозніші. Якщо у вашої дитини астма, діабет чи інше хронічне захворювання, то їй потрібно зробити щеплення в першу чергу, оскільки в неї вищий ризик захворіти на кір і мати серйозні ускладнення після хвороби.
5. «ВАКЦИНА МОЖЕ ОСЛАБИТИ АБО ПЕРЕВАНТАЖИТИ ІМУННУ СИСТЕМУ»
Правда: Природне інфікування певними вірусами може ослабити імунну систему, опірність організму. Проте вакцини діють інакше. Вакцинальні віруси настільки ослаблені, що не можуть вплинути на імунітет. Перевантажити імунну систему вакцинація також не здатна. При інфекційному захворюванні навантаження на імунітет у кількасот разів вище, ніж при вакцинації. Навіть якщо одночасно ввести вакцини проти 10 інфекційних захворювань, задіється лише 0,1% імунної системи.
6. «ЦІЛЬНОКЛІТИННА ВАКЦИНА ПРОТИ ДИФТЕРІЇ, КАШЛЮКУ, ПРАВЦЮ (АКДП) ГІРША ТА НЕБЕЗПЕЧНІША, НІЖ АЦЕЛЮЛЯРНА».
Правда: Обидві вакцини проти дифтерії, кашлюку, правцю є безпечними й ефективними. Цільноклітинна вакцина дає триваліший та стійкіший імунітет. Справді, вона частіше викликає підвищення температури та місцеві реакції (біль і припухлість у місці ін’єкції). Однак ці реакції є цілком природними, свідчать про те, що вакцина діє, і зникають без наслідків для здоров’я. Протягом останніх років в Україні спостерігаються спалахи кашлюку. У такій ситуації рекомендується використовувати саме цільноклітинну вакцину (wP), що забезпечує дітям надійний і тривалий захист.
7. «ДИТИНА, ЩО ПЕРЕБУВАЄ НА ГРУДНОМУ ВИГОДОВУВАННІ, ЗАХИЩЕНА, ТОЖ І ВАКЦИНАЦІЮ ПРОВОДИТИ НЕ ПОТРІБНО»
Правда: Грудне вигодовування дуже важливе для здоров’я дитини. Однак воно не здатне захистити її від інфекцій, проти яких проводиться вакцинація. Наприклад, дитина, яка перебуває на грудному вигодовуванні, при інфікуванні кашлюком може тяжко захворіти і навіть померти.
8. «НЕ МОЖНА ВАКЦИНУВАТИСЯ ПІД ЧАС СПАЛАХУ»
Правда: Оскільки під час спалахів небезпечних для життя хвороб значно посилюється ризик зараження, то необхідно отримати захист від інфекції. Вакцинуватися під час спалаху не просто можна, а потрібно! Це єдиний надійний спосіб здобути імунітет від інфекційного захворювання.
Більше того, у випадку з кором саме вакцинація є способом екстреного реагування на контакт нещепленої дитини із хворим. Такій дитині одну дозу вакцини необхідно ввести в перші 3 доби після контакту. Навіть якщо пройшло понад 72 години від контакту, то все одно варто провести вакцинацію КПК якомога раніше. Якщо дитина вже має одне щеплення і контактувала з хворими на кір, то незалежно від віку, але не раніше, ніж через один місяць від попередньої дози КПК, потрібно ввести другу дозу вакцини.
9. «ВАКЦИНИ ВИКЛИКАЮТЬ АУТИЗМ»
Правда: Інформація про те, що вакцинація призводить до аутизму, не відповідає дійсності. Так, 1998 року у відомому британському медичному журналі було опубліковано статтю про зв’язок між вакциною проти кору, краснухи, паротиту та аутизмом. Але пізніше з’ясувалося, що автор статті — лікар Ендрю Вейкфілд — сфальшував усі факти. Його визнали винним у порушенні професійної етики, а потім виключили з медичного реєстру Великобританії. Дослідження, проведені після цієї публікації Центром контролю та профілактики захворювань у США, медичним інститутом Національної академії наук Великобританії та британською Національною службою охорони здоров’я, спростували будь-який зв’язок між вакциною і виникненням аутизму. До того ж, проведено понад десяток досліджень, і їхні результати спростовують зв’язок між вакцинацією і розвитком аутизму.
