28 вересня - Всесвітній день боротьби проти сказу
28 вересня - Всесвітній день боротьби проти сказу
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. Rabies virus) із роду Lyssavirus.
Характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким ушкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча.
Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через укус, потрапляння зараженої слини на слизові оболонки, подряпини та мікроушкодження шкіри.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці, вовки та можуть бути і інші тварини.
Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі. Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря!
Симптоми сказу у людей
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:
- місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
- кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
- віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.
Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання:
Початкова стадія (триває до п’яти днів): наявні сліди від укусів; гризуть місце укусу; ласкаві, примхливі, насторожені одночасно; слабкий апетит; їдять неїстівне; слинотеча; блювота.
Стадія збудження (2–3 дні): агресивні; збуджені; нападають; намагаються утекти; гризуть землю; їдять неїстівне; конвульсії; блювота; параліч; косоокість.
Паралітична стадія (2–4 дні): виснаження; повний параліч; смерть.
❗У разі інфікування людини показане введення антирабічної вакцини. Таких щеплень має бути п’ять: у день звернення до лікаря (0-й день), а потім на 3-й, 7-й, 14-й і 28-й дні.
Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання у 96–99% випадків. Вона ефективна у разі початку курсу не пізніше 14-го дня з моменту укусу чи ослинення.
Утім, курс імунізації призначають навіть через кілька місяців після контакту із хворою або ж підозрілою на сказ твариною. Антитіла у людини з’являються тільки на 12–14-й день, а максимальні їхні рівні досягаються лише через 30–40 днів.
Імунітет стає дієвим приблизно через два тижні після закінчення курсу вакцинації та залишається таким упродовж року.
Для профілактики сказу необхідно: регулярно вакцинувати свійських тварин; уникати контактів із потенційно небезпечними тваринами.
❗Якщо вас покусала тварина негайно зверніться до лікаря!
Коли лікар недоступний, ретельно промийте рану впродовж щонайменше 15 хвилин мильною водою, мийними засобами, дезінфектантами для обробки ран у хірургічній практиці або іншими засобами (70%-м спиртом, горілкою або 5%-м розчином йоду), що нейтралізують вірус. Після цього неодмінно зверніться по медичну допомогу.
Обов’язковому щепленню від сказу підлягають люди:
яких покусали скажені чи підозрілі на сказ тварини безпосередньо або через одяг навіть за найменших ушкоджень шкіри;
покусані будь-якими дикими тваринами (навіть без підозри на сказ);
подряпані підозрілими на сказ тваринами або в разі забризкування подряпин слиною таких тварин, потрапляння її на слизові оболонки;
які зазнали будь-якого ушкодження шкіри під час роботи з хворими на сказ тваринами; патологічним матеріалом загиблих від сказу тварин.
