13 лютого 2026 року на території Чернелицької громади, в селі Дубки, пройшла зустріч, приурочена 37-ій річниці виведення військ з Афганістану та Дню вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав
13 лютого 2026 року на території Чернелицької громади, в селі Дубки, пройшла зустріч, приурочена 37-ій річниці виведення військ з Афганістану та Дню вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав. Учасники бойових дій локальних війн, за старою традицією, вшанували пам’ять побратимів-земляків, котрі загинули під час виконання військового обов’язку та відійшли у вічність уже в мирний час.
Розпочалася пам’ятна зустріч із Служби Божої в храмі Успіння Пересвятоі Богородиці. Отець Юрій Гречин, за участі ветеранів Афганської війни відслужив Літургію за загиблими в Афгані, а також за живих воїнів-афганців та їхніх родин, за Мир та Перемогу України сьогодні.
Зникають поступово страшні сліди Афганської війни на землі – залишається тільки пам'ять. Ось уже 37 років у ці лютневі дні по всій Україні зустрічаються рідні, друзі, щоб вшанувати пам'ять кожного із своїх земляків, воїнів, які не повернулися у свій рідний дім із Афганістану. Це була не наша війна, вона болючим спогадом повертає воїнів-інтернаціоналістів у пекельні дні. Одне прагнення – миру, добра й спокою - єдине на сьогодні, бо не можуть вони змиритися з беззаконням та агресією окупантів рідної української землі.
Сьогодні людська пам'ять змушує замислитись знову і знову над тими далекими подіями, бо надто болючий слід залишила та війна в долях багатьох співвітчизників. Голова Чернелицької селищної організації ветеранів війни Василь Николюк вручив нагороди та подякував ветеранам-інтернаціоналістам за ті хвилини, котрі вони присвятили захисту людського життя, ризикуючи своїм. Побажали міцного здоров’я, добра в родинах, висловили слова вдячності за цей день вшанування пам’яті.
Під час зустрічі учасники відвідали могилу Олесюка Михайла, воїна-афганця. Вічна пам'ять тобі, дорогий друже, та всім захисникам Афганської війни! Ви назавжди залишитеся в наших серцях.
У своїх спогадах ветерани згадували історичні миті, котрі переплелися із життям наших афганців, бажали один одному мирного неба та міцного здоров’я. Кожна хвилина їхнього життя могла стати останньою. Але їм випало щастя вижити й повернутися на рідну землю.
Миру всім Вам і захисту! Перемоги Україні!
